Всього науковців
344
Всього праць
6024
Завантажень
5
Зап. на цитування
1383721
Якщо обрати позначку "профайли", то по обраному підрозділу буде відображено усіх фахівців
Якщо у "Напрямок" обрати розділ, то буде відображено усі праці відповідно розділу
Якщо у "Напрямок" обрати спеціальність, то буде відображено фахівців спеціальності
344
Всього праць
6024
Завантажень
5
Зап. на цитування
1383721
Якщо обрати позначку "профайли", то по обраному підрозділу буде відображено усіх фахівців
Якщо у "Напрямок" обрати розділ, то буде відображено усі праці відповідно розділу
Якщо у "Напрямок" обрати спеціальність, то буде відображено фахівців спеціальності
Каталог праць
Результат пошуку
Просалова Віра Андріївна |
|
Науковий ступінь: Доктор філологічних наук Звання: Професор Сфера діяльності: вивчення теоретичних аспектів літературного процесу, проблем історії української літератури, художніх здобутків українських письменників діаспори, творів новітньої української літератури |
|
Факультет: | Філологічний факультет |
Підрозділ: | Кафедра української мови, теорії та історії української і світової літератури |
ORCID: | https://orcid.org/0000-0001-8498-7719 |
Google scholar: | https://scholar.google.com.ua/citations?user=Fo64lJUAAAAJ&hl=uk |
Scopus: | немає |
Web of Science: | https://www.researchgate.net/profile/Vira_Prosalova |
Корп.ел.пошта: | v.prosalova@donnu.edu.ua |
Профайл: | http://rang.donnu.edu.ua/?pg=kt&nu=170#search |
Праці
Знайдено документів: 101№п.п. | Автор | Назва публікації | Спів.автори | Видавництво | Назва журналу | Мова | Рік | Тип | Запитів на цитування | Файл |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
1 | Просалова Віра Андріївна | В оптиці – Шевченко: поетична інтерпретація постаті чи спроби ревізії | Просалова В. | немає | Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія | українська | 2019 | стаття | 306 | |
У статті з’ясовано, що постать Тараса Шевченка витворювала широке дискусійне поле для діячів української культури, які крізь призму його творчості оцінювали стан літературного розвитку, знаходили в його ліричних шедеврах суголосні мотиви, образи, ідеї. Виявлено спроби літературної ревізії постаті Тараса Шевченка, що були здійснені на початку і наприкінці ХХ століття футуристами та неоавангардистами, яких єднала боротьба з літературним каноном | ||||||||||
| ||||||||||
2 | Просалова Віра Андріївна | Суб’єктна організація збірки новел Євгенії Кононенко «Три світи» | В. Просалова Ю. Ніконенко | немає | Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філологія | українська | 2017 | стаття | 357 | |
У статті на прикладі новелістики Євгенії Кононенко простежується проблема реалізації автора в художньому творі. Особлива увага зосереджена на формах виявлення авторської свідомості та шляхах її репрезентації. Виявлено особливості суб’єктної організації художніх текстів, закономірності побудови та розгортання оповіді залежно від типу наратора | ||||||||||
| ||||||||||
3 | Просалова Віра Андріївна | «Кобзар 2000» Віталія і Дмитра Капранових: Діалог чи боротьба з попередником | Просалова В. | немає | Матеріали ІІ Філологічних читань пам’яті М. М. Гіршмана | українська | 2019 | стаття | 399 | |
Для виявлення міжтекстових зв’язків у статті здійснено зіставлення творів сучасних прозаїків – Віталія і Дмитра Капранових – з однойменними віршами, баладами, поемами та повістями Тараса Шевченка. З’ясовано, що наративна техніка в «Кобзарі 2000» подібна до Шевченкової і дозволяє передати суб’єктивну оцінку подій і людей. Експліцитно виявлена інтертекстуальність, підтверджує спроби осучаснення тем і проблематики творів | ||||||||||
| ||||||||||
4 | Просалова Віра Андріївна | Проблема автор – герой у романі Віталія Бендера «Фронтові дороги» | Просалова В. | немає | Вісник Донецького національного університету. Серія Б: Гуманітарні науки | українська | 2015 | стаття | 394 | |
У реферованій статті застосовано біографічний метод дослідження для виявлення зв’язку між «біографічним» автором і головним героєм роману Віталія Бендера «Фронтові дороги» – Михайлом Мартюком. Актуальність статті зумовлена відсутністю літературознавчих досліджень про творчість українського письменника-експатріанта Віталія Бендера, необхідністю введення його доробку в науковий і читацький обіг. | ||||||||||
| ||||||||||
5 | Просалова Віра Андріївна | Хронотоп табору в художньому осмисленні представників Празької літературної школи | Просалова В. | немає | Київські полоністичні студії | українська | 2018 | стаття | 359 | |
У статті на основі ліричних віршів («У шпиталі» Ю. Дарагана), епічних творів (нарису «Табір» Ю. Липи, повісті Г. Мазуренко «Не той козак, хто поборов, а той козак, хто “вивернеться”...») і щоденникових записів з’ясовано особливості художнього осмислення таборового хронотопу чільними представниками Празької літературної школи: Євгеном Маланюком, Юрієм Липою, Галею Мазуренко, Юрієм Дараганом. У творах цих письменників табір зображений чужим простором, замкнутим, обмеженим, ізольованим і ворожим | ||||||||||
| ||||||||||
6 | Просалова Віра Андріївна | Літературно-музичні кореляції в малій прозі М. Яцкова | Просалова В. | немає | Філологічний дискурс | українська | 2017 | стаття | 385 | |
У статті виявлено зв’язки малої прози Михайла Яцкова з музикою, простежено, як здійснювалися її тематизація автором, з’ясовано рівні літературно-музичних кореляцій, обґрунтовано експліцитний характер інтермедіальності творів письменника. Особливу увагу приділено функціональному навантаженню у творах автора струнних музичних інструментів: арфи та скрипки. Музичність літературних творів письменника розглядається як додатковий засіб смислотворення, що збагачує виражальні можливості художнього слова. | ||||||||||
| ||||||||||
7 | Просалова Віра Андріївна | Любити «вишневу» Україну чи «алею торнадо»: з історії однієї літературної ревізії | Просалова В. | немає | Вісник Донецького національного університету. Секція «Філологія», | українська | 2019 | стаття | 338 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
8 | Просалова Віра Андріївна | Микола Костомаров у поетичній рефлексії Василя Стуса | Просалова В. | немає | Актуальні проблеми української літератури і фольклору | українська | 2015 | стаття | 330 | |
У статті виявлено особливості рецепції Василем Стусом постаті визначного історика і письменника ХІХ століття – Миколи Івановича Костомарова. Акцентується неоднозначність оцінки його дій поетом, засуджується виявлена ним слабкість духу. Встановлено, що у В. Стуса домінує шанобливе ставлення до попередника. Поєднанням віршів у цикл поет створює цілісне уявлення про Костомарова як людину і творчу особистість | ||||||||||
| ||||||||||
9 | Просалова Віра Андріївна | Павло Богацький – Микола Хвильовий: діалог авторів і текстів | Просалова В. | немає | Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. VII Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики | українська | 2017 | стаття | 448 | |
У статті на прикладі двох творів – «Камелії» Павла Богацького та «Арабесок» Миколи Хвильового – виявлено актуалізацію авторами назви східного орнаменту на позначення жанрової своєрідності текстів, акцентовано імпресіоністичну складову художнього мислення прозаїків | ||||||||||
| ||||||||||
10 | Просалова Віра Андріївна | Притча в українській поезії 60-80-х років ХХ століття | Просалова В. | немає | Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. Х Міжнародна наукова Інтернет-конференція з україністики | українська | 2019 | стаття | 361 | |
У статті з’ясовано тенденції, що спостерігалися в жанрі притчі в українській поезії 60-80-х років ХХ століття. На матеріалі притч Д. Павличка, О. Підсухи, Б. Олійника, Ліни Костенко виявлено поглиблення філософічності в жанрі, відмову авторів від експліцитно вираженої моралі, відкритого дидактизму | ||||||||||
| ||||||||||
11 | Просалова Віра Андріївна | Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості | Просалова В. | Донецьк | немає | українська | 2012 | словник-довідник | 289 | |
У книзі подано відомості про українських письменників діаспори: біографічні факти, творчу діяльність, довідкові та літературно-критичні матеріали, що допоможуть в опрацюванні необхідної літератури та осмисленні їхньої багатогранної художньої творчості. Видання має науково-популярний характер і призначене як для фахівців-філологів, так і широких кіл читачів, які цікавляться художньою літературою, розмаїтим літературним процесом діаспори | ||||||||||
| ||||||||||
12 | Просалова Віра Андріївна | «Молюся вам, оті дороги, донецькі, чорні, кам’яні…»: Донбас у художньому Всесвіті Миколи Руденка | Просалова В. | Донецьк | немає | українська | 2011 | нарис | 363 | |
Життя і творчість Миколи Руденка як видатної особистості Донбасу | ||||||||||
| ||||||||||
13 | Просалова Віра Андріївна | Текст у світі текстів Празької літературної школи | Просалова В. | Донецьк | немає | українська | 2005 | монографія | 273 | |
У книзі простежується взаємодія текстів, виявляються інтертекстуальні зв’язки між творами письменників Празької літературної школи, їх попередників і сучасників, з’ясовуються форми і типи інтертекстуальності. Діалогічні зв’язки між текстами розглядаються як результат опосередкованих чи безпосередніх контактів: Є. Маланюка і Ю. Дарагана, О. Теліги і Н. Лівицької-Холодної, Л. Мосендза і Юрія Клена, О. Ольжича й І. Ірлявського. Показано, що Празька літературна школа формувалася у контексті національної та світової традицій | ||||||||||
| ||||||||||
14 | Просалова Віра Андріївна | Інтермедіальні аспекти новітньої української літератури | Просалова В. | Донецьк | немає | українська | 2014 | монографія | 282 | |
У книзі розглядаються літературно-мистецькі кореляції в українській літературі ХХ століття, виявляється специфіка літературно-музичних і літературно-живописних співвіднесень, здійснюється класифікація ліричних описів мистецьких раритетів, запропонованих Євгеном Маланюком, Галею Мазуренко, Святославом Гординським, Еммою Андієвською та іншими українськими поетами. Основна увага приділяється творчості авторів, які реалізували себе в різних мистецьких амплуа, виявляли прагнення до найповнішої самореалізації свого творчого потенціалу | ||||||||||
| ||||||||||
15 | Просалова Віра Андріївна | Інтермедіальність у системі інтертекстуальних зв’язків | Просалова В. | Донецьк | Актуальні проблеми української літератури і фольклору. Вип. 15 | українська | 2010 | стаття | 275 | |
У статті конкретизується поняття «інтермедіальність», визначається специфіка міжмистецької взаємодії завдяки зіставленню з вербальною міжтекстовою, наводяться приклади міжмистецьких інтеракцій, пропонується їх розмежування з урахуванням уже розроблених класифікацій | ||||||||||
| ||||||||||
16 | Просалова Віра Андріївна | ВАПЛІТЕ в контексті художньо-естетичних пошуків 20-х років | Просалова В. | немає | Слово і час. № 4. | українська | 2007 | стаття | 239 | |
рецензія на монографію Кавун Л. І. | ||||||||||
| ||||||||||
17 | Просалова Віра Андріївна | Олесь Гончар і Микола Руденко: життєві і творчі перехрестя | Просалова В. | Донецьк | Таїни художнього тексту (до проблеми поетики художнього тексту). Вип. 16 | українська | 2013 | стаття | 277 | |
У статті на прикладі життєвих і творчих доль представників одного літературного покоління – М. Руденка та О. Гончара – з’ясовуються характерні для повоєнного часу тенденції розвитку української літератури ХХ століття, простежується, як суспільно-політична ситуація у країні позначилася на пафосі, символіці та образній системі творів цих авторів | ||||||||||
| ||||||||||
18 | Просалова Віра Андріївна | Жанрова специфіка екфраз Євгена Маланюка | Просалова В. | Донецьк | Актуальні проблеми української літератури і фольклору. Вип. 18 | українська | 2012 | стаття | 250 | |
Стаття присвячена поетичним екфразам одного з найбільш відомих українських поетів діаспори – Є. Маланюка. На прикладі окремих екфрастичних описів визначаються їх джерела, художня специфіка статуарних, архітектурних і живописних екфраз. Вона полягає в художньому відтворенні зорових вражень, емоційної реакції автора на артефакт | ||||||||||
| ||||||||||
19 | Просалова Віра Андріївна | Картина А. Бекліна «Острів мертвих» очима поетів | Просалова В. | немає | Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Вип. І | українська | 2014 | стаття | 266 | |
У статті здійснено зіставлення поетичнихі інтерпретацій картини швейцарського художника Арнольда Бекліна «Острів мертвих», виявлено, що ні Б.Лепкий, ні П.Карманський не намагалися словесно реставрувати полотно. Їх у картині художника приваблював насамперед образ оповитого млою острова, що знайшов у їхніх віршах різне тлумачення. Поети-інтерпретатори намагалися насамперед виявити в картині приховані смисли | ||||||||||
| ||||||||||
20 | Просалова Віра Андріївна | Феномен поета-вченого і/ чи вченого-поета у творчій діяльності неокласиків | Просалова В. | немає | Філологічні семінари. Неокласики і філологічна методологія літературознавства. Вип. 17 | українська | 2014 | стаття | 300 | |
У статті простежується, як чітко регламентована форма сонета в поезії неокласиків допускала проникнення ірраціональних елементів, підкреслюється спонтанність їх вияву, специфічний характер раціоналізму. Автор статті обґрунтовує, що дискурс ірраціонального – на відміну від раціонального – в ліриці неокласиків реалізувався фрагментарно | ||||||||||
| ||||||||||
21 | Просалова Віра Андріївна | Олесь Гончар і Микола Руденко: життєві і творчі перехрестя | Просалова В. | Дніпро | Таїни художнього тексту (до проблеми поетики тексту).Вип. 16 | українська | 2013 | стаття | 264 | |
У статті на прикладі життєвих і творчих доль представників одного літературного покоління – М. Руденка та О. Гончара – з’ясовуються характерні для повоєнного часу тенденції розвитку української літератури ХХ століття, простежується, як суспільно-політична ситуація у країні позначилася на пафосі, символіці та образній системі творів цих авторів | ||||||||||
| ||||||||||
22 | Просалова Віра Андріївна | Письменники української діаспори: Донбаський вимір | Просалова В. | Донецьк | немає | українська | 2010 | навч. посіб.(хрестоматія) | 315 | |
До книги ввійшли твори визначних українських письменників: Емми Андієвської, Василя Барки, Віталія Бендера, Володимира Біляїва, Василя Гайворонського, Леоніда Лимана, Миколи Руденка, Івана Світличного, Василя Стуса, Спиридона Черкасенка, Микити Шаповала та інших авторів, які народилися або жили у донецькому краї, але волею обставин були змушені покинути Україну. Одні з них емігрували до США, Канади, Австралії, країн Європи, інші – пройшли через Сибір, Мордовію і Колиму, але у своїх творах писали про край вугілля і металу, красу природи і духовне багатство його людей. Значна частина їхнього творчого доробку ще й до сьогодні малознана в Україні. Подані в книзі матеріали дозволяють відчути творчу особистість письменника, коло його зацікавлень, зрозуміти дух тієї доби, що змушувала відриватися від рідного кореня. Тексти супроводжуються короткими біографіями літераторів та переліком їхніх основних творів | ||||||||||
| ||||||||||
23 | Просалова Віра Андріївна | Інтермедіальність як явище мистецтва і метод аналізу | Просалова В. | Київ | Філологічні семінари. Неокласики і філологічна методологія літературознавства. Випуск 16 | українська | 2013 | стаття | 385 | |
Стаття присвячена проблемі інтермедіальності, що розглядається у зв‘язку з інтертекстуальністю. З‘ясовується походження цього поняття, його семантика. Акцентовано необхідність розмежування інтермедіальності як літературного явища і як методу порівняльного аналізу. Здійснено огляд основних інтермедіальних типологій | ||||||||||
| ||||||||||
24 | Просалова Віра Андріївна | Музика в художньому слові: літературно-музичні кореляції в українській поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. | Просалова В. | немає | Вісник Донецького національного університету. Серія Б: Гуманітарні науки. Вип. 1 | українська | 2011 | стаття | 294 | |
У статті на матеріалі української поезії межі ХІХ – ХХ століть простежується взаємозближення музики і літератури, виявляються численні літературно-музичні кореляції, що підтверджують тенденцію до взаємозбагачення різних видів мистецтва і продуктивність авторських пошуків у цьому напрямку. На основі запропонованих зарубіжними вченими класифікацій здійснюється систематизація літературно-музичних кореляцій в українській поезії зазначеного періоду | ||||||||||
| ||||||||||
25 | Просалова Віра Андріївна | Поетична творчість Г. Кривди у жанровому аспекті | Просалова В. | немає | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 17 | українська | 2007 | стаття | 230 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
26 | Просалова Віра Андріївна | Екфрасис у художньому досвіді Г. Мазуренко | Просалова В. | Донецьк | Славянскія літаратуры ў кантэксце сусветнай. Матэрыялы Х Міжнароднай навуковай канферэнцыі (Мінск, 6-8 кастрычніка 2011 г.) | українська | 2011 | стаття | 220 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
27 | Просалова Віра Андріївна | ЛІТЕРАТУРНО-МАЛЯРСЬКІ КОРЕЛЯЦІЇ У НОВЕЛІСТИЦІ МИХАЙЛА ЯЦКОВА | Просалова В. | немає | STUDIA POLSKO-UKRAIŃSKIE • 4. | українська | 2017 | стаття | 290 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
28 | Просалова Віра Андріївна | Поезія В. Стуса у контексті національнолітературного дискурсу | Просалова В. | немає | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т.17 | українська | 2007 | стаття | 225 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
29 | Просалова Віра Андріївна | ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА | Просалова В. | Вінниця | немає | українська | 2019 | навч. посіб. | 272 | |
У навчальному посібнику з’ясовується історія виникнення теорії інтертекстуальності, розкриваються її основні положення, висвітлюються ключові проблеми теорії й методики інтертекстуальних досліджень, подаються зразки аналізу художніх творів з позицій інтертекстуальності/ інтермедіальності. Навчальний посібник допоможе студентам і молодим науковцям ознайомитися зі сферою застосування інтертекстуальних студій, здобутками зарубіжних і вітчизняних учених у цій галузі знань. Для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, а також аспірантів і викладачів, які прагнуть пізнати національне письменство у широкому літературному і культурному контекстах | ||||||||||
| ||||||||||
30 | Просалова Віра Андріївна | КІНЕМАТОГРАФІЧНА ВЕРСІЯ РОМАНУ М.ХВИЛЬОВОГО «ВАЛЬДШНЕПИ»: PRO ET CONTRA | Просалова В. | Київ | «МОВА І КУЛЬТУРА» Випуск 21 Том III (192) ФІЛОЛОГІЧНІ ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ М. М. ГІРШМАНА МАТЕРІАЛИ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ 19-20 жовтня 2017 року | українська | 2018 | стаття | 258 | |
Стрічка «Вальдшнепи», створена за мотивами роману М.Хвильового на кіностудії імені О.Довженка, відбивала характерні тенденції українського кінематографу 90-х років. В екранізації роману виявилися кон’юнктурні моменти, зумовлені актуалізацією раніше заборонених тем, таких, як, наприклад, розкуркулення селян, репресії, які сам М.Хвильовий передчував і намагався своєю смертю випередити, залишивши за собою право вирішувати свою долю. Отож, у стрічці мала місце не лише спроба дописування, а й переписування роману М.Хвильового засобами кіно | ||||||||||
| ||||||||||
31 | Просалова Віра Андріївна | Поетичний діалог Бориса Олійника з читачем і світом | Просалова В. | немає | Філологічний дискурс : вип. 9 | українська | 2019 | стаття | 255 | |
У статті виявлено діалогічну позицію Бориса Олійника, що була експлікована у віршах за допомогою звертань, присвят, розмовних інтонацій. Встановлено, що автор вступав у діалог із багатьма адресатами: Богом, усім світом, Європою, слов’янами, сербами, Україною, народом, учителями, друзями, рідними, однодумцями й опонентами. Найбільше віршів і щиросердних звірянь поет присвятив матері, яка змушена була після загибелі чоловіка в роки Другої світової війни сама виховувати сина | ||||||||||
| ||||||||||
32 | Просалова Віра Андріївна | ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ КАЗОК ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ | Просалова В. | немає | Синопсис: текст, контекст, медіа, № 3. | українська | 2016 | стаття | 313 | |
У статті на матеріалі збірки Емми Андієвської «Казки» (2000) виявлено характерні ознаки авторських казок письменниці. Завдяки порівняльному методу з’ясовано, що авторка актуалізувала багатьох відомих у казковій традиції персонажів: лева, зайця, орла, бика. Творче засвоєння «Панчатантри» дало їй можливість збагатити систему персонажів української літературної казки, застосувати у збірці форму діалогу, властивого індійському казковому епосу, шакала та звичайної консервної бляшанки. Ці персонажі упродовж однієї ночі розповідають один одному для підтвердження своїх думок казки. Діалогічна позиція письменниці виявилася в реалізації різних поглядів на світ, у розумінні того, що читачеві не слід нав’язувати готової відповіді на питання | ||||||||||
| ||||||||||
33 | Просалова Віра Андріївна | Історія української літератури | Урсані, Н.М. Реутова, М.А. Просалова, В.А. Соловей, О.Є. Пуніна, О.В. | Вінниця | немає | українська | 2020 | метод. рек. | 303 | |
Видання вміщує навчально-методичні рекомендації – списки літератури, плани і завдання до практичних занять, завдання для самостійної й індивідуальної робіт, перелік питань до іспиту – до навчальної дисципліни «Історія української літератури» для спеціальності 035 Філологія, освітньо-професійної програми «Українська мова та література». Для студентів-гуманітаріїв | ||||||||||
| ||||||||||
34 | Просалова Віра Андріївна | ПОЕТИКА ПОЛІЛОГУ З ПОПЕРЕДНИКАМИ В ЛІРИЦІ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА ТА ЮРІЯ КЛЕНА | Просалова В. | немає | Наукові праці: Серія «Філологія. Літературознавство» | українська | 2019 | стаття | 225 | |
У статті виявлено ознаки полілогу з попередниками в ліриці Євгена Маланюка та Юрія Клена. До діалогу як форми існування будь-якої культури поети-емігранти звернулися, щоб подолати ізольованість української літератури, включити її до процесу засвоєння багатові-кового літературно-художнього досвіду. Інтертекстуальний підхід дозволив простежити діалог поетів і текстів, що художньо реалізувався на рівні заголовкового комплексу, пафосу, системи образів, тропіки, строфіки. Для виявлення особливостей інтерпретації відомих у літературі образів застосовано порівняльно-типологічний метод, для зіставлення віршів поетів-учених – історико-порівняльний, для з’ясування значення раціонального й ірраціонального в художньому мисленні авторів – психоаналітичний метод. Встановлено, що полілог із попередниками і сучасниками мав різні форми вияву: переказу відомих у світовій літературі сюжетів; засвоєння та індивідуально-авторської інтерпретації вічних образів; використання цитат із текстів, присвят, епігра | ||||||||||
| ||||||||||
35 | Просалова Віра Андріївна | АВТОРСЬКІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ.: ТЕНДЕНЦІЇ, ПРОБЛЕМИ, ЗДОБУТКИ | Просалова В. | немає | Філологічні семінари. Вип. 13 | українська | 2010 | стаття | 227 | |
У статті автор аналізує історії української літератури, які постали в Україні в останні десятиліття ХІХ-на початку ХХ ст. Культурно-історична школа, яка започаткувала вивчення історії національних літератур у Європі, мала вирішальний вплив на історико-літературні дослідження М.Петрова, О. Огоновського, І. Франка, Б. Лепкого, С. Єфремова. Різноманітність методологій сприяла кристалізації синтетичних історико-літературних праць, зокрема історій національного письменства М. Грушевського та М. Возняка. Методологічний досвід аналізованих праць є важливим для авторів сучасної академічної історії української літератури у ХІІ томах. | ||||||||||
| ||||||||||
36 | Просалова Віра Андріївна | АВАНҐАРДИСТСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ У ТВОРЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ М.ШАПОВАЛА | Просалова В. | немає | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка | українська | 2007 | стаття | 218 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
37 | Просалова Віра Андріївна | Варшавський період у творчій діяльності Наталі Лівіцької-Холодної. Доля поляків і доля вітчизни: погляд крізь століття-ІІ | Просалова, В.А. | Вінниця | немає | українська | 2020 | стаття | 211 | |
У статті увагу зосереджено на варшавському періоді творчої діяльності української поетеси Наталі Лівицької-Холодної, яка в міжвоєнній Польщі видала дві поетичні збірки: "Вогонь і попіл" (1934) та "Сім літер" (1937). Авторка у віршах розкрила не лише настрій політичної еміграції, а й химерний світ заможньої жінки, здатної до гри, помсти, перевтілень. У віршах визначено ознаки діалогу з Євгеном Маланюком, що виявився у формі поетичних рефлексій, згадок про конкретні біографічні деталі, засвоєнні і трансформації мотивів та образів | ||||||||||
| ||||||||||
38 | Просалова Віра Андріївна | Василь Стус в історії Донецького Університету | Просалова В. | Вінниця | Земля Івана Богуна - колиска Василя Стуса. До 80-річчя з дня народження В. Стуса | українська | 2017 | книга-альбом | 225 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
39 | Просалова Віра Андріївна | Від Записок божевільного Миколи Гоголя - до нотаток на айфонах: поетика жанрової номінації | Просалова В. | Київ | Філологічні семінари. Фінал постмодернізму: новий історизм і масова література | українська | 2020 | стаття | 246 | |
Предметом спостережень обрано таку авторську жанрову номінацію, як записки, що служить маркером вузької моделі інтертекстуальності, свідомо спланованої автором і розпізнаваної читачем, адже вона внесена в заголовковий комплекс твору. Зврнення до форми записок дозволяє письменникам вільно реалізувати творчий задум, акцентувати автобіографічний характер зображеного, оповідну манеру викладу, особистий погляд на людей і світ. Записки приваблюють читачів правдивістю, сповідальним характером нотаток, відсутністю канонічної форми, вільною манерою викладу | ||||||||||
| ||||||||||
40 | Просалова Віра Андріївна | ПОКОЛІНЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В ЛІТЕРАТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ США | Просалова В. | Київ | Чверть століття українсько-американської дружби: досвід гідний майбутнього: зб. матеріалів ІІІ американознавчої мультидисциплінарної конференції (м. Львів, 12-13.04.2016) | українська | 2016 | стаття | 197 | |
У статті з'ясовано причини, що після закінчення Другої світової війни змушували переміщених осіб з України перетинати океан. На основі історико-порівняльного і біографічного методів дослідження виявлено ступінь збереження національної ідентичності українськими письменниками-експатріантами, які на іншому континенті змогли себе творчо реалізувати, намагаючись розповісти світу про трагедію українського народу. Звернено увагу на високий ступінь адаптації таких авторів, як Василь Гайдарівський, Леонід Лиман, Михайло Ситник. Відзначено більшу адаптивність до американських реалій молодшого покоління літераторів, що сформувалося вже у США. | ||||||||||
| ||||||||||
41 | Просалова Віра Андріївна | Хронотоп зустрічі в нарисі Юрія Липи Петлюра | Просалова В. | Полтава | Дев’яті Липівські читання: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (11-12 травня 2018) | українська | 2018 | стаття | 220 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
42 | Просалова Віра Андріївна | Інтертекстуальне поле і контекст: диференціація понять | Просалова В. | немає | Слово і Час | українська | 2005 | стаття | 215 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
43 | Просалова Віра Андріївна | ПРОБЛЕМА СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕМІГРАЦІЙНІЙ ЛІТЕРАТУРІ МІЖВОЄННИХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХХ СТ. | Просалова В. | немає | Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки | українська | 2009 | стаття | 259 | |
У статті розглядається проблема синтезу мистецтв у творчості таких українських письменників, як Є.Маланюк, Г. Мазуренко, Л. Мосендз, що працювали у міжвоєнний час за межами України. Звертається увага на перекодування засобів одного виду мистецтва іншим, наслідки взаємодії живопису, музики і літератури | ||||||||||
| ||||||||||
44 | Просалова Віра Андріївна | КОСТЬ БУРЕВІЙ – МІСТИФІКАТОР | Просалова В. | Донецьк | Проблеми сучасного підручника середньої і вищої школи: зб. наук. пр. | українська | 2007 | стаття | 218 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
45 | Просалова Віра Андріївна | ВАСИЛЬ ГАЙВОРОНСЬКИЙ: ЖИТТЄВІ Й ТВОРЧІ ПЕРИПЕТІЇ | Просалова В. | немає | Вісник Черкаського університету. Серія Філологічні науки. Вип. 138 | українська | 2007 | стаття | 169 | |
У статті простежується взаємозв’язок долі й творчості В.Гайворонського, визначається, як етапи життєвого шляху письменника-емігранта позначилися на його художніх творах. Підкреслюється неодноразове звернення письменника до подій власного життя | ||||||||||
| ||||||||||
46 | Просалова Віра Андріївна | Інтерактивні технології у практиці викладання літератури української діаспори у вищій школі. | Просалова В. | Вінниця | Методичні студії: зб. наук.-метод. пр. | українська | 2015 | стаття | 208 | |
У статті обгрунтовано необхідніть застосування інтерактивних технологій у практиці викладання літератури української діаспори у вищий школі, запропоновано використання таких технологій, як робота в малих групах, "мозковий штурм", "акваріум", ток-шоу та інших. Акцентвано результативність застосування цих форм роботи для формування у студентів-філологів професійних умінь і навичок. | ||||||||||
| ||||||||||
47 | Просалова Віра Андріївна | «Cкамандр» і «Танк» в аспекті міжетнічних зв’язків | Просалова, В. А. | Донецьк | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка | українська | 2003 | стаття | 209 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
48 | Просалова Віра Андріївна | МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ до вивчення курсу «теорія літератури (ідеї, концепції, школи)» | Просалова В. | Вінниця | немає | українська | 2021 | метод. поради | 220 | |
Методичні поради містять темаріум лекцій, питання і завдання до практичних занять, рекомендовану для опрацювання літературу, глосарій, тестові завдання для перевірки знань та умінь здобувачів, питання для самоперевірки знань та до іспиту, критерії поточного та підсумкового оцінювання знань, умінь і навичок здобувачів СО «Магістр». Рекомендовано для здобувачів 1 курсу ОП «Українська мова та література» СО «Магістр» філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса | ||||||||||
| ||||||||||
49 | Просалова Віра Андріївна | «…РОБОТА – ДИЯВОЛ, А ТВОРЧІСТЬ – ТО БОГ»: ПЕЙЗАЖ І НАТЮРМОРТ У ПОЕТИЧНОМУ ОСМИСЛЕННІ ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ | Просалова В. | немає | Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика | українська | 2021 | стаття | 232 | |
У статті розглянуто пейзажі та натюрморти Емми Андієвської, що становлять вагому частину її поетичного доробку. Виявлено, що поетеса в ліриці імітує жанри образотвор- чого мистецтва (пейзаж, натюрморт, портрет), візуалізує свої життєві враження, малює картини словом. Ліричні пейзажі відбивають особливості авторської манери, що полягає у відтворенні невидимого зв’язку між елементами навколишнього світу, прагненні зазирнути в інші виміри буття, розкрити його таємниці, застерегти від можливих катаклізмів. У пое- тиці назв ліричних пейзажів акцентовано або їх вид (морський, гірський, міський), або час їх сприйняття (осінній, нічний, передгрозовий), або їхні важливі атрибути (грицики, наскрізний отвір, місяць), або певний кут зору («Краєвид з плавунцевого позему»). Вербальні пейзажі поетеси на відміну від живописних відзначаються динамічним характером, калейдоскопіч- ністю вражень і нерідко набувають метафоричного смислу. | ||||||||||
| ||||||||||
50 | Просалова Віра Андріївна | НОВІТНЯ ВЕРСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ДОН ЖУАНА: ПОЛІЛОГ АВТОРІВ І ТЕКСТІВ | Просалова В. | München | XI. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen Die Ukraine aus globaler Sicht | українська | 2021 | стаття | 213 | |
Образ спокусника з роману Олександра Горобця “Заручник спокуси, або Записки гламурного коханця” зіставлено з літературними попередни- ками. Героя цього роману споріднюють із Дон Жуаном пошуки жіночого ідеалу, чуттєвих насолод, а з Казановою – багатогранність обдарування. Завдяки порівняльно-типологічному та біографічному методам, інтерте- кстуальному підходу виявлено своєрідність тлумачення образу спокусни- ка українським прозаїком, який наділив свого персонажа багатьма біог- рафічними деталями | ||||||||||
| ||||||||||
51 | Просалова Віра Андріївна | ПОЕТИКА ВЕРБАЛЬНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ВІЗУАЛЬНИХ ОБРАЗІВ У ЛІРИЦІ ГАЛІ МАЗУРЕНКО ТА ЕММИ АНДІЄВСЬКОЇ | Просалова В. | Riga | New horizons of philological science : сol monograph | українська | 2021 | стаття | 175 | |
У статті розглянуто засоби вербальної репрезентації візуальних образів у ліриці українських поетес Галі Мазуренко та Емми Андієвської, які реалізували себе в малярстві, супроводжували видання своїх книжок власними ілюстраціями. Зацікавлення живописом стимулювало візуалізацію авторських вражень у ліриці, призводило до вербального відтворення малярських полотен, актуалізації імен художників, імітації жанрів образотворчого мистецтва. Встановлено, що Галя Мазуренко як реципієнт відтворює своє бачення художнього задуму художника, демонструє процес осягнення артефакту, створює, по суті, свій образ мистецького твору, текст про картину, текст-відгук, текст-інтерпретацію, тобто екфразис. Емма Андієвська також прагне візуалізувати враження, виявляє увагу до колористики, форми, розташування предметів, речей. | ||||||||||
| ||||||||||
52 | Просалова Віра Андріївна | ЦІЛІСНІСТЬ ЛІРИЧНОГО ЦИКЛУ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ О,ОЛЬЖИЧА) | Просалова В. | немає | Літературознавчий збірник | українська | 2007 | стаття | 181 | |
Мета цієї статті - визначити специфіку ліричного циклу як інтратекстуальної єдності; простежити, як ціле підпорядковує собі окремі автономні тексти; з’ясувати, як, якими засобами досягається цілісність ліричного циклу, що виникає на основі цілісності відносно автономних віршів. Необхідність кореляції теоретичних положень із конкретним художнім матеріалом зумовлена розмаїттям циклічних структур, що різняться як ступенем єдності частин, так і якісними показниками | ||||||||||
| ||||||||||
53 | Просалова Віра Андріївна | Інтертекстуальність у творчій практиці сучасних українських поетів: кілька спостережень | Просалова В. | Stockholm | The 8 th International scientific and practical conference “Modern science: problems and innovations” (October 18-20, 2020). | українська | 2020 | стаття | 163 | |
У сфері зацікавлень сучасних українських поетів лишається творчість класиків української літератури: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри та інших авторів. Особливо багато поетичних рефлексій викликає життя і творчість Тараса Шевченка, який міцно увійшов у свідомість багатьох поколінь українців. Сучасні українські поети продовжують започатковану футуристами традицію десакралізації Кобзаря, залучають його до своїх уявних співрозмовників, пишуть йому листи, реагують на життєві перипетії долі, цитують і трансформують його висловлювання відповідно до потреб свого часу та авторського задуму. Шевченків інтертекст у ліриці українських поетів представлений особливо яскраво і дає багатий емпіричний матеріал для спостережень | ||||||||||
| ||||||||||
54 | Просалова Віра Андріївна | "МОЛЮСЯ ВАМ, ОТІ ДОРОГИ, ДОНЕЦЬКІ, ЧОРНІ, КАМ'ЯНІ...": Донбас у художньому Всесвіті Миколи Руденка | Просалова В. | Донецьк | немає | українська | 2011 | нариси | 206 | |
Книга підготовлена в рамках "Культурне обличчя Донбасу". До неї увійшли розповіді про видатних людей краю, які жили і працювали тут у XIX-XXI ст. Це представники різних сфер діяльності - поети й науковці, композитори і співаки, геологи і економісти, управлінці і політики, журналісти і правники. Але всіх їх об'єднує одне - вони народилися і сформувалися як особистості на Донбаській землі, працювали для неї, оспівували в творах. Вони формували і продовжують формувати образ Донбасу як провідного сїідноукраїнського регіону, кий дав промисловості, культурі і науці країни значимі здобутки, високі таланти, проривні рішення. Для істориків, краєзнавців, широкого загалу, всіх тих, хто цікавиться історією України і Донбасу, і, особливо для молоді, від якої в першу чергу залежить, аби наш край розвивався, процвітав і ставав авторитетним і значущим у межах держави й світу | ||||||||||
| ||||||||||
55 | Просалова Віра Андріївна | ПОЕТИКА АВТОРСЬКОЇ ЖАНРОВОЇ НОМІНАЦІЇ: ШТРИХИ ЗІ СПОСТЕРЕЖЕНЬ | Просалова В. | Вінниця | Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і здобувачів наукового ступеня за підсумками науководослідної роботи за період 2019–2020 рр. (квітень–травень 2021 р.) | українська | 2021 | тези | 196 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
56 | Просалова Віра Андріївна | Палімпсести пам’яті Василя Стуса | Просалова В. | Вінниця | Василь Стус – син України, велич світова : матеріали наук.-практ. конф. (до 83-ї річниці від дня народж. укр. поета, Героя України) | українська | 2021 | стаття | 141 | |
У статті розглянуто палімпсест як знак багатошаровості художнього тексту. На прикладі збірки Василя Стуса «Палімпсести» виявлено семантику цього ключового для розуміння ліричних віршів образу. Встановлено, що творення варіантів одного вірша було зумовлене умовами їх написання, потребою будь-якою ціною зберегти і передати їх на волю, тому в’язні мусили їх запам’ятовувати. Палімпсест став знаком варіантності написаного, багатошаровості тексту, його смислової глибини | ||||||||||
| ||||||||||
57 | Просалова Віра Андріївна | Gamification, coaching, scribbling, storytelling in Ukrainian literature classes: innovative potential and effectiveness of application | Prosalova V.,, Hryhoshkina Y., Ivanyshyn M., Stepanenko O., Zamsha A. | немає | Amazonia Investiga, Vol. 11 (55) | англійська | 2022 | стаття | 140 | |
The article is devoted to the peculiarities of the application of innovative technologies and methods in the lessons of Ukrainian literature. The article aims to highlight the main characteristics, content, and practical importance of the innovative potential of gamification, coaching, scribing, storytelling, their impact on improving the quality of teaching. To evaluate the effectiveness of the application of these innovative methods, the article applied theoretical and empirical methods, including the study of professional literature and the conduct of scientific and pedagogical experiment in the lessons of Ukrainian literature in the seventh grade of secondary school. As a result, confirmation of the effectiveness of such innovative teaching methods as gamification, coaching, scribbling, storytelling was obtained. | ||||||||||
| ||||||||||
58 | Просалова Віра Андріївна | Міфологема в поетиці художнього твору: варіативні й інваріантні складники | Просалова В. | Одеса | Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія», № 56 | українська | 2022 | стаття | 140 | |
У статті з’ясовано передумови активізації міфопоетичного мислення в художній практиці українських письменників, розглянуто один із способів його вияву в поетиці літературного твору. Для визначення ознак міфологічного мислення застосовано міфопоетичний аналіз, що дає можливість простежити рецепцію та інтерпретацію міфу письменником. Для чіткішого термінологічного визначення міфологеми були узагальнені спроби зарубіжних та українських учених, на підставі яких визнано доречною кореляцію цього поняття з архетипом, що запропонував американський фольклорист Алан Дандес. Виокремлення вченим варіативного складника, тобто аломотиву, та інваріантного, тобто мотифеми, прояснює неповторність художньої реалізації у літературному творі повторюваного мотиву, образу чи ситуації | ||||||||||
| ||||||||||
59 | Просалова Віра Андріївна | ЗАДРОТЯНСЬКА ЛІРИКА «КАЛІСЬКОГО ПАРНАСУ»: ТЕКСТИ І КОНТЕКСТИ | Просалова, В. А. Григошкіна, Я. В. | Riga | New development horizons of philological science : Scientific monograph | українська | 2022 | стаття | 128 | |
Стаття присвячена з’ясуванню обставин, усупереч яким колишні учасники національно-визвольних змагань в Україні зуміли себе творчо реалізувати в таборі для інтернованих вояків польського містечка Каліш. В умовах безперспективності таборового життя творча діяльність стала справжньою аутотерапією для обдарованих людей, які прагнули надолужити втрачене, хоч словом прислужитись Батьківщині | ||||||||||
| ||||||||||
60 | Просалова Віра Андріївна | Геопоетика versus геополітика: кілька спостережень над альтернативною пропозицією. | Просалова, В. А. Григошкіна, Я. В. | Київ | Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика | українська | 2022 | стаття | 127 | |
Статтю присвячено геопоетиці, яку розглянуто в літературно-художньому та літературознавчому аспектах. Актуальність цієї праці зумовлена значним зацікавленням геопоетичною проблематикою в суспільстві, що спостерігалося після падіння Берлінської стіни, необхідністю протиставити геополітичній експансії життєтворчу концепцію, яка б об’єднала митців і вчених, здатних утвердити нові принципи співжиття у світі. Ландшафт тепер набуває концептуального осмислення, особистісного сприйняття, інтерпретаційного значення | ||||||||||
| ||||||||||
61 | Просалова Віра Андріївна | ІНТЕРСЕМІОТИЧНЕ ПЕРЕКОДУВАННЯ ДРАМИ В. ВИННИЧЕНКА «ЧОРНА ПАНТЕРА І БІЛИЙ ВЕДМІДЬ»: PRO ЕT CONTRA | Просалова В.А., Жиліна Ю.І | Київ | Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика,Т. 33(72). № 5. Ч. 2. | українська | 2022 | стаття | 133 | |
Статтю присвячено інтерсеміотичному перекодуванню драми Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» засобами кіно. Для досягнення мети та завдань цієї студії застосовано семіотичний підхід, що дозволяє розглядати літературу та кіно як знакові системи, а також біографічний метод аналізу, який допомагає виявляти в художніх творах деталі авторського життєпису, зокрема прояснює пильну увагу Винниченка до проблеми батьківства. Виявлено, що під час перенесення драматичного твору на екран удалося зберегти основну колізію першоджерела, передати гостре протистояння в родині талановитого митця Корнія Каневича, зумовлене необхідністю рятувати хвору дитину, а також богемне оточення маляра, який насамперед прагнув реалізуватися в мистецтві – хоча б і ціною життя власної дитини | ||||||||||
| ||||||||||
62 | Просалова Віра Андріївна | Григорія Сковороди в художній візії Леоніда Мосендза. | Просалова В. | Полтава | Сучасні рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів Григорія Сковороди: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 2–4 груд. 2022 р.) | українська | 2022 | тези | 109 | |
Леонід Мосендз зображує мандрівного філософа у стані пошуку відповіді на питання, до чого він має докласти зусиль, де саме він може реалізувати свої знання: в Україні чи, можливо, на чужині | ||||||||||
| ||||||||||
63 | Просалова Віра Андріївна | Феміністична інтерпретація новели Євгенії Кононенко «Нові колготи» | Просалова, В.А. Грабова, А.Д. | Stockholm, | The 1st International scientific and practical conference “Innovations and prospects in modern science” (January 15-17, 2023). Stockholm, | українська | 2023 | стаття | 103 | |
Мета роботи – виявлення феміністичних тенденцій у новелі Євгенії Кононенко «Нові колготи» та з’ясування статусу жінки в родині та суспільстві. Актуальність теми зумовлена зміною поглядів на роль жінки в сучасному житті суспільства. Феміністичні проблеми новели Євгенії Кононенко набувають своєї актуальності сьогодні, адже останнім часом гендерній проблематиці приділяється значна увага | ||||||||||
| ||||||||||
64 | Просалова Віра Андріївна | Інтертекстуальні зв’язки і тропи. | Просалова, В.А. | Донецьк | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка.;Т. 27. | українська | 2008 | стаття | 101 | |
У статті простежується взаємозв’язок між інтертекстуальною взаємодією і тропікою, виявляється, що інтертекстуальність може передаватися різними тропами чи їх комбінацією. | ||||||||||
| ||||||||||
65 | Просалова Віра Андріївна | Феномен письменника-експатріанта у вивченні української літератури у вищій школі | Просалова, В.А. | Донецьк | Донеччина та українська діаспора: взаємообмін в освітньому просторі : матеріали конференції | українська | 2013 | стаття | 124 | |
У доповіді йдеться про українських письменників-експатріантів, які зберегли національну ідентичність в іншо-мовному оточенні, а також проблеми осмислення студентами-філологами їхнього творчого доробку | ||||||||||
| ||||||||||
66 | Просалова Віра Андріївна | АРАБЕСКИ ЯК АВТОРСЬКІ ЖАНРОВІ МАРКЕРИ І ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ТВОРІВ | Просалова В.А., Григошкіна Я.В. | немає | Дивослово. № 10. | українська | 2017 | стаття | 93 | |
Завдяки історико-порівняльному методу у статті виявлено специфіку творів, названих арабесками, з’ясовано принципи їхньої побудови, що ґрунтуються на химерному поєднанні непоєднуваного, повторюваності й варіюванні мотивів, гетерогенності компонентів. Установлено важливе значення рослинної символіки, широке коло інтертекстуальних зв’язків арабесок Павла Богацького та Миколи Хвильового. Відзначено актуалізацію авторами поетики відкритого твору, що передбачає активність реципієнта, який творить свій читацький варіант тексту. | ||||||||||
| ||||||||||
67 | Просалова Віра Андріївна | Міфологеми в тетралогії Дари Корній «Зворотні боки». | Просалова В.А., Солдатова О.А. | Вінниця | МАТЕРІАЛИ наукової конференції професорсько-викладацького складу, наукових працівників і здобувачів наукового ступеня за підсумками науково-дослідної роботи у 2017–2018 рр. : У 2 т. Т. 1. | українська | 2019 | тези | 117 | |
Міфологема стає частиною універсального способу світовідчуття: авторміфотворець поєднує у своєму творі ознаки архаїчної свідомості, історичний і соціальний досвід. Дара Корній розуміє міф не як щось застигле, а як живу реальність, частину свого суб’єктивного світу, тому в циклі «Зворотні боки» художньо реалізує міфологеми води, сонця, Світового дерева. У цій студії розглядається своєрідність художнього відтворення міфологем, наділених «згорнутою сюжетністю» | ||||||||||
| ||||||||||
68 | Просалова Віра Андріївна | Новела Миколи Хвильового «Я (Романтика)» в аспекті діалогізму. | Просалова, В.А. | Ізмаїл | Актуальні проблеми науки, освіти та технологій: досвід та перспективи: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції (Ізмаїл, 24 травня 2023 р.). | українська | 2023 | стаття | 274 | |
Микола Хвильовий свідомо вступає в діалог із Михайлом Коцюбинським, присвячуючи свою новелу «Я (Романтика)» (1923) раніше написаному етюду попередника – «Цвіту яблуні» (1902). Він, присвятивши свою новелу «Цвіту яблуні», експлікував діалогічний характер твору | ||||||||||
| ||||||||||
69 | Просалова Віра Андріївна | Літературно-музичні кореляції в ліриці Емми Андієвської | Просалова, В.А. | Brno | Opera Slavica. Slavisticke rozhledy | українська | 2023 | стаття | 129 | |
Статтю присвячено зв’язкам лірики Емми Андієвської з музикою як незображальним видом мистецтва, що зумовлює необхідність інтермедіального підходу до висвітлення цієї про- блеми. У статті розглянуто, як музично обдарована творча особистість, яка не мала відповідної освіти, змогла реалізувати своє захоплення цим видом мистецтва в ліриці, при цьому виявила як володіння музичною термінологією, так і знання історії виникнення значної кількості музичних інструментів, тонке сприйняття їх акустичних можливостей: віоли, скрипки, валторна, ксилофона | ||||||||||
| ||||||||||
70 | Просалова Віра Андріївна | Біблійні ремінісценції у прозі Юрія Клена | Просалова, В.А. | Дрогобич | Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму : Зб. наук. праць | українська | 2004 | стаття | 90 | |
До осмислення біблійних колізій, заповідей Юрій Клен, котрий лише за межами України визначився як український письменник, ішов поступово: ще його ранні російськомовні сонети „Книга Бытия“, „Христос“ засвідчували інтерес до цієї теми, що знайшла реалізацію і у поезії, і у прозі, у всьому розмаїтті освоюваних автором жанрів | ||||||||||
| ||||||||||
71 | Просалова Віра Андріївна | «Верни до мене, пам’яте моя»: територія поетової присутності в Донбасі | З когорти великих: Василь Стус в історії університету | Вінниця | немає | українська | 2018 | стаття | 98 | |
Василь Стус назавжди поєднав два географічно віддалені регіони України: Поділля і Донбас. Як символ національної єдності і згуртованості він належав до духовних лідерів Нації, тому його ім’я зобов’язує наполегли- во долати рутину, стійко переборювати труднощі, невтомно зберігати і примножувати національні цінності. | ||||||||||
| ||||||||||
72 | Просалова Віра Андріївна | В оптиці – півстоліття української автобіографістики | Просалова В. А. | Луцьк | Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки; Серія: Філологічні науки. № 19 (296). | українська | 2014 | рецензія | 161 | |
У монографії Ірини Констанкевич, «Українська проза першої половини ХХ століття: автобіографічний дискурс» виявлено зміну моделей автопортретування, систематизовано багату автобіографістику за півстоліття, простежено тенденцію приховування письменниками небажаних деталей особистого життя, збагачення поетики автобіографічних творів | ||||||||||
| ||||||||||
73 | Просалова Віра Андріївна | Онтологічна поетика вірша Василя Стуса «І край чужинецький тебе опочив» | Просалова, В.А. | Вінниця | Василь Стус у контексті часу й вічності : матеріали наук.-практ. конф. | українська | 2022 | стаття | 99 | |
У розвідці з’ясовано, як буття автора-творця позначається на поетиці його твору. Вірш «І край чужинецький тебе опочив», написаний у неволі, передає стан крайньої напруги, самотності ліричного героя, передчуття близького завершення земного існування. Поет нагромаджує образи, вдається до повторення слів, творення оказіоналізмів, щоб досягти максимальної виразності думки, смислової напруги. | ||||||||||
| ||||||||||
74 | Просалова Віра Андріївна | Живописні екфрази у творчості Г.Мазуренко та Е.Андієвської | Просалова, В.А. | Київ | Теорія літератури: концепції, інтерпретації: наук. зб. | українська | 2012 | стаття | 127 | |
У статті зіставляються поетичні екфрази Г.Мазуренко та Е.Андієвської, виявляються особливості рецепції поетесами-малярками образотворчих полотен, з’ясовується коло авторських пріоритетів. Особлива увага приділяється шляхам перекодування живописних картин у вербальні, інтерпретаторській функції літературного твору. | ||||||||||
| ||||||||||
75 | Просалова Віра Андріївна | Опозиція Захід/ Схід у поетичному осмисленні Євгена Маланюка. | Просалова В.А., Бєлянін А.В. | Liverpool | The 3rd International scientific and practical conference “Global science: prospects and innovations” (November 2-4, 2023) | українська | 2023 | стаття | 51 | |
У статті виявлено особливості художньої реалізації Євгеном Маланюком опозиції Захід/ Схід, що була ключовою для розуміння його світоглядної орієнтації. Встановлено, що поет не мав ілюзій щодо Сходу, вважаючи його диким, зловісним – на противагу Заходу | ||||||||||
| ||||||||||
76 | Просалова Віра Андріївна | Вісниківський дискурс у поетичних візіях Є. Маланюка та Ю.Липи. | Просалова, В.А. | Дрогобич | Вісниківство: літературна традиція та ідеї : наук. зб. Вип. 2 | українська | 2012 | стаття | 96 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
77 | Просалова Віра Андріївна | Роман Олекси Стороженка «Марко Проклятий» на тлі готичної традиції. | Просалова В.А. | Кропивницький | Наукові записки. Серія: Філологічні науки. Кропивницький, 2023. Вип. 3 (206). | українська | 2023 | стаття | 119 | |
Статтю присвячено виявленню готичного дискурсу в романі Олекси Стороженка «Марко Проклятий», з’ясуванню тих ознак, що, з одного боку, споріднюють твір українського письменника зі світовою готичною традицією, а з іншого – вирізняють його з-поміж подібних національною специфікою, зумовленою фольклорно-міфологічним підґрунтям, експлікованим автором заголовковим комплексом, епіграфом, мовностилістичним рівнем тексту. | ||||||||||
| ||||||||||
78 | Просалова Віра Андріївна | Творче кредо Олекси Тихого | Просалова В.А., Григошкіна Я.В | Вінниця | Мислити з Олексою Тихим: гідність, виховання, ідентичність: зб. наук. пр. | українська | 2017 | стаття | 102 | |
Творче кредо – це самовизначення особистості, яка не хоче бути ні «коліщатком», ні «гвинтиком» в історії, прагне реалізуватися в різних сферах творчої діяльності. Олекса Тихий як людина, патріот, правозахисник формувався всупереч нав’язуваним його поколінню норм і правил поведінки. | ||||||||||
| ||||||||||
79 | Просалова Віра Андріївна | Випускні кваліфікаційні роботи: методичні рекомендації до виконання та захисту | Бацилєва, О. Г. Важеніна, В. В. Краснікова, Ж. В. Краснобаєва-Чорна, В. А. Просалова та ін. | Вінниця | немає | українська | 2019 | навч.-метод. посіб. | 84 | |
Навчально-методичний посібник містить рекомендації щодо написання та оформлення магістерських робіт. Викладено всі етапи підготовки випускних робіт – від вибору теми до захисту; наведено правила та зразки оформлення тексту роботи, списку використаних джерел, наочного матеріалу, додатків, анотацій та супровідних матеріалів (відгуків, рецензій); подано критерії оцінювання магістерських робіт відповідно до вимог кредитно- модульної системи навчання. | ||||||||||
| ||||||||||
80 | Просалова Віра Андріївна | І мова барв для вуха неприступна - літературно-малярські кореляції у творчості Г.Мазуренко | Просалова В. | Київ-Дрогобич | Студії з українистики, Вип. Х. | українська | 2012 | стаття | 61 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
81 | Просалова Віра Андріївна | Слов'янсько-українські літературні взаємини міжвоєнного періоду | Просалова В. | Донецьк | Схід, № 7 | українська | 1998 | стаття | 82 | |
немає | ||||||||||
| ||||||||||
82 | Просалова Віра Андріївна | Дві іпостасі письменника-експатріанта | Просалова В. | Донецьк | Закордонне українство: вчора, сьогодні, завтра : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції | українська | 2008 | стаття | 49 | |
У стаття простежується взаємозв'язок долі й творчості В. Гайворонського, визначається, як етапи життєвого шляху письменника-експатріанта позначилися на його художніх творах. Підкреслюється неодноразове звернення автора до подій власного життя. | ||||||||||
| ||||||||||
83 | Просалова Віра Андріївна | Проза «спізненого покоління». | Просалова, В.А. | Донецьк | Празька школа : хрестоматія прозових творів | українська | 2004 | стаття | 64 | |
До хрестоматії ввійшли прозові твори Юрія Липи, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги та уривки з роману Леоніда Мосендза “Останній пророк”. Проза письменників, яких В.Державин назвав “Празькою школою”, вагома змістом, цікава формою | ||||||||||
| ||||||||||
84 | Просалова Віра Андріївна | Письменник шахтарського гарту | Просалова В. | Донецьк | Байдебура П. Вибрані твори. Спогади. Дослідження творчості | українська | 2001 | стаття | 60 | |
Тематика творів П. Байдебури зумовлена життєвим досвідом: воєнне лихоліття, шахтарські будні, доля дітей. Герої оповідань розкриваються переважно у діях, вчинках, протиборстві з життєвими обставинами чи антиподами, меншою мірою висвітлюються їхній внутрішній світ, душевна боротьба, що знаходить здебільшого зовнішні вияви, виявляючись у прийнятті несподіваних рішень | ||||||||||
| ||||||||||
85 | Просалова Віра Андріївна | Поезія “Празької школи | Просалова, В.А. | Донецьк | немає | українська | 2000 | навч. посіб. | 63 | |
У навчальному посібнику аналізується творчість представників “Празької школи”, з’ясовується її генеза та концептуальні основи світосприйняття поетів. Творчість “пражан” розглядається в тісних взаємозв’язках з генетично спорідненими літературними об’єднаннями міжвоєнного часу. | ||||||||||
| ||||||||||
86 | Просалова Віра Андріївна | Інтертекстуальність як авторська стратегія: діалог чи боротьба з попередниками | Просалова, В. А. | Київ | ІХ Міжнародний конгрес україністів. Літературознавство: Збірник наукових статей | українська | 2018 | тези | 76 | |
У статті інтертекстуальність розглядається з позиції автора, як важливий чинник письменницької стратегії, що підтверджує актуалізацію прецедентних текстів у різних формах, зокрема заголовка-алюзії, присвяти, ремінісценції, епіграфа. Авторську стратегію інтертекстуальності виявлено у творах Ю. Андруховича, Ю. Винничука, О. Ірванця, братів Дмитра та Віталія Капранових. Простежено функцію таких жанрових маркерів інтертекстуальності, як «лист» і «записки» | ||||||||||
| ||||||||||
87 | Просалова Віра Андріївна | «Діалог мистецтв» у прозі Михайла Яцкова | Просалова В. | München – Berlin | Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht | німецька | 2015 | стаття | 69 | |
У статті виявлено зв’язки прози Михайла Яцкова з музикою і малярством, простежено, як здійснювалася їх тематизація автором, з’ясовано особливості літературно-музичних і літературно-малярських кореляцій, обґрунтовано експліцитний характер інтермедіальності творів письменника. Особливу увагу приділено функціональному навантаженню у творах автора струнних музичних інструментів: арфи та скрипки. | ||||||||||
| ||||||||||
88 | Просалова Віра Андріївна | Аглая Артема Сокола. Спроба дописування чи переписування попередника. | Просалова, В.А. | Мюнхен | Діалог мов – діалог культур. Україна з глобальної перспективи :матеріали VIII Міжнародної віртуальної українознавчої конференції | українська | 2018 | стаття | 51 | |
У статті здійснено зіставлення роману Миколи Хвильового “Вальдшнепи”, кінець якого, дописаний автором, був ним самим і знищений, тому до сьогодні лишається невідомим, та повісті Артема Сокола “Аглая”. Діалог Артема Сокола з попередником підтверджує, з одного боку, зацікавлення творчістю класика української літератури, з іншого – спробу заповнення тих текстових лакун, які лишали простір для амбівалентного тлумачення цього роману | ||||||||||
| ||||||||||
89 | Просалова Віра Андріївна | Мистецькі рефлексії Святослава Гординського. | Просалова В. А. | Кривий Ріг | Література як людинознавство : зб. наук. пр. | українська | 2013 | стаття | 80 | |
У статті на основі зіставлення рефлексій Святослава Гординського з різними мистецькими артефактами, які їх викликали, встановлено, що поет малював словом, відтворював враження від малярських полотен, статуй, соборів. Мистецькі твори служили для нього не лише джерелом натхнення, а й засобом збагачення зображально-виражальних засобів. З’ясовано, що в поетичному доробку автора домінує міметична екфраза. | ||||||||||
| ||||||||||
90 | Просалова Віра Андріївна | Пером і мечем: Штрихи до творчої біографії Павла Богацького | Просалова В. А. | Вінниця | Вінницький край, № 2 | українська | 2017 | стаття | 73 | |
У статті виявлено важливі етапи життя та творчої діяльності Павла Богацького – письменника, літературознавця, журналіста, редактора, літературного і театрального критика, видавця, політичного і громадського діяча. | ||||||||||
| ||||||||||
91 | Просалова Віра Андріївна | Літературно-музичні зв’язки: історія питання, проблема класифікації | Просалова В. А. | Донецьк | Актуальні проблеми української літератури і фольклору : наук. зб. Вип 19. | українська | 2013 | стаття | 71 | |
У статті простежено давні зв’язки літератури та музики, виявлено їх неоднозначний характер, зосереджено увагу на «кореспонденції» засобів, якими володіють ці види мистецтва. Аналіз запропонованих зарубіжними вченими класифікацій літературно-музичних зв’язків показав складність і багаторівневість їх вияву, необхідність дальшої розробки потрібного для цього інструментарію. | ||||||||||
| ||||||||||
92 | Просалова Віра Андріївна | "Ні Росії, ні Європі не зрозуміти синів твоїх!”. | Просалова В. А. | Донецьк | Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори | українська | 2008 | стаття | 67 | |
У передмові до книги ліричних та епічних творів представників «Празької школи» відзначено вагомий творчий доробок авторів, ситуативні чинники, що призвели до виникнення цього літературного феномена. Виявлено опозиційну налаштованість колишніх учасників національно-визвольної боротьби до насаджуваних в українській літературі соцреалістичних штампів, значний вплив Євгена Маланюка на українських літераторів зарубіжжя. Встановлено складність персоналізації цього літературного феномена, названого Володимиром Державіним школою | ||||||||||
| ||||||||||
93 | Просалова Віра Андріївна | „Гайдарівського я ставлю після Багряного...”: кілька спостережень над лакунами в літературі української діаспори. Життя зі словом. | Просалова, В. А. | Київ – Дрогобич | немає | українська | 2014 | стаття | 84 | |
У статті виявлено, що переслідувані радянською владою письменники, щоб тільки уникнути примусової репатріації, змінювали літери у прізвищах, перекручували факти біографії, використовували чужі документи. Василь Гайворонський з Донбасу уже за межами України став Гайдарівським | ||||||||||
| ||||||||||
94 | Просалова Віра Андріївна | ПЕРЕКЛАД І ВАРІАЦІЯ ЯК ФОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ПЕРЦЕПЦІЇ: зі спостережень над інтерпретацією творів Р.М.Рільке українськими поетами | Просалова В. А. | Донецьк | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка | українська | 2006 | стаття | 48 | |
У статті розглянуто такі форми літературної перцепції, як переклад і варіацію. Встановлено, що перекладач художнього твору постає водночас його реципієнтом та інтерпретатором. З’ясовано на прикладі поезії Є.Маланюка «Серпень», перекладів вірша «Осінній день» Леонідом Мосендзом і Михайлом Орестом відмінності варіації від перекладу. Переклад репрезентує чужомовний текст, варіація – лише його трансформований варіант. Як форми літературної перцепції вони різняться насамперед ступенем адекватності оригіналу і сферою побутування. | ||||||||||
| ||||||||||
95 | Просалова Віра Андріївна | Є. МАЛАНЮК – ПОЕТ МИСТЕЦЬКИХ РЕФЛЕКСІЙ: ШТРИХИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ В ШКОЛІ | Просалова В. А. | Донецьк | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка | українська | 2008 | стаття | 40 | |
У статті простежується реакція Євгена Маланюка на художні твори його сучасників: Павла Тичини та Максима Рильського. Відзначено, що поет емігрант відчув душевний злам Тичини й образно його охарактеризував. До Рильського виявив прихильне ставлення як до естета, який дбав про виразність художнього слова. Автор статті пропонує систему питань, що допоможе вчителеві у підготовці до уроку. Стаття має методичну спрямованість. | ||||||||||
| ||||||||||
96 | Просалова Віра Андріївна | НАРАТИВНІ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ. | Просалова В. А. | Донецьк | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка | українська | 2012 | стаття | 49 | |
У статті з’ясовується специфіка наративних історій української літератури, що були створені в першій половині ХХ століття в Україні та за її межами. Підкреслюється, що ці історії відбивали як тенденції суспільно політичного і культурного життя першої половини ХХ століття, так і стан літературознавчої думки того часу, особисті симпатії та антипатії авторів | ||||||||||
| ||||||||||
97 | Просалова Віра Андріївна | ПОЕТ ЗАВЖДИ БОРОНИВ СВОЮ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ | Просалова В. А. | Донецьк | Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка | українська | 2013 | стаття | 50 | |
У статті простежується, як у поезії Т. Осьмачки відбилися реалії доби, як суспільно-політичні катаклізми позначилися на його творчості. Підкреслюється безкомпромісність вдачі поета, який відмовився лакувати невтішні реалії часу, сміливо йшов проти течії. | ||||||||||
| ||||||||||
98 | Просалова Віра Андріївна | УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ: МЕТОДИЧНО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ | Просалова В. А. | Вінниця | немає | українська | 2024 | метод. посіб. | 68 | |
Це навчальне видання містить силабус, темаріум лекційних занять, питання і завдання до практичних занять, рекомендовану для опрацювання літературу, глосарій, тестові завдання для перевірки знань та умінь здобувачів, зразки завдань для модульної контрольної роботи, питання до іспиту, критерії поточного та підсумкового оцінювання знань, умінь і навичок здобувачів | ||||||||||
| ||||||||||
99 | Просалова Віра Андріївна | Архетипні образи в художньому світі «пражан». | Просалова В. А. | Донецьк | немає | українська | 2008 | стаття | 30 | |
У статті з’ясовується, як поети Празької літературної школи тлумачили образи-архетипи. Виявлено індивідально-авторську інтерпретацію образів Великої Матері, Спасителя, Воїна. Встановлено, що архетипний образ землі у творчості „пражан» увібрав національнопатріотичні й особистісні аспекти. Архетипні образи відзначалися варіативністю, широким спектром конотативних нашарувань. | ||||||||||
| ||||||||||
100 | Просалова Віра Андріївна | Останній біблійний пророк у художньому осмисленні Л.Мосендза. | Просалова В. А. | Донецьк | немає | українська | 2004 | стаття | 30 | |
Статтю присвячено роману Леоніда Мосендза «Останній пророк», який авторові за життя так і не вдалося завершити та опублікувати. У романі зображено поневолену римлянами Палестину, що чекала появи Месії, однак автор не встиг показати дії Ісуса Христа. У творі змальований лише його предтеча – Єгоханан, тобто Іоан Хреститель, який допомагає людям прозріти. Єрусалим постає у творі як святе місто і водночас як образ людської спільноти, що пов’язла у гріхах і потребує оздоровлення. | ||||||||||
| ||||||||||
101 | Просалова Віра Андріївна | Інта в творчому житті Д. Паламарчука. | Просалова В. А. | Донецьк | немає | українська | 2004 | стаття | 31 | |
Стаття присвячена в’язничному періоду творчості українського поета та перекладача Дмитра Паламарчука, якому після арешту довелося видобувати вугілля в далекій Комі АРСР (1948-1954). Вірші поета запам’ятовували в’язні та усно поширювали. Деякі з них стали піснями. У табірний період, заохочений Василем Мисиком, він захопився перекладацькою діяльністю. Після звільнення видав поетичну збірку віршів і перекладів «Подзвіння», що підтвердила появу майстра художнього слова. | ||||||||||
|