Всього науковців
345
Всього праць
6032
Завантажень
5
Зап. на цитування
1386903
Якщо обрати позначку "профайли", то по обраному підрозділу буде відображено усіх фахівців
Якщо у "Напрямок" обрати розділ, то буде відображено усі праці відповідно розділу
Якщо у "Напрямок" обрати спеціальність, то буде відображено фахівців спеціальності
345
Всього праць
6032
Завантажень
5
Зап. на цитування
1386903
Якщо обрати позначку "профайли", то по обраному підрозділу буде відображено усіх фахівців
Якщо у "Напрямок" обрати розділ, то буде відображено усі праці відповідно розділу
Якщо у "Напрямок" обрати спеціальність, то буде відображено фахівців спеціальності
Каталог праць
Результат пошуку
Стеблина Наталія Олександрівна |
|
 | Науковий ступінь: Доктор .полiтичних наук Звання: Доцентка Сфера діяльності: цифровий політичний дискурс, політична комунікація, журналістська етика, мережева журналістика |
| Факультет: | Факультет інформаційних і прикладних технологій |
| Підрозділ: | Кафедра журналістики та соціальних комунікацій |
| ORCID: | https://orcid.org/0000-0001-9799-9786 |
| Google scholar: | https://scholar.google.com/citations?user=ZIzbXREAAAAJ&hl=uk&oi=ao |
| Scopus: | https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57201780670 |
| Web of Science: | http://www.researcherid.com/rid/G-3817-2016 |
| Корп.ел.пошта: | n.steblyna@donnu.edu.ua |
| Профайл: | http://rang.donnu.edu.ua/?pg=kt&nu=310#search |
Праці
Знайдено документів: 26| №п.п. | Автор | Назва публікації | Спів.автори | Видавництво | Назва журналу | Мова | Рік | Тип | Запитів на цитування | Файл |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| | ||||||||||
| 1 | Стеблина Наталія Олександрівна | Компаративний аналіз дискурсів колишніх радянських республік та динаміка української цифрової політики | Стеблина Наталія | немає | Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2020. Випуск 32 | українська | 2020 | стаття | 316 |  |
| У статті визначаються специфічні ознаки українського дискурсу у цифрові часи. Мате-ріалом дослідження є офіційний і неофіційний дискурси України, Білорусі та Росії за 2005-2019 роки. Вимірюються показники експлікованості, унікальності, збалансованості, місцевого фокусу, емоційності, негативізму, персоналізації та прямої інтертекстуальності. Для отримання показників використовуються комп’ютерні програми (мова Python). За допомогою компаратив-ного аналізу визначається більша експлікованість політичних акторів у неофіційному дискурсі України порівняно із Білоруссю та Росією – 1,05, 0,61 та 0,46 відповідно | ||||||||||
| | ||||||||||
| 2 | Стеблина Наталія Олександрівна | Емоційність політичної взаємодії (за матеріалами цифрових дискурсів України та Р) | Стеблина Наталія | немає | Політичне життя | українська | 2020 | стаття | 325 | |
| У дослідженні здійснено компаративний аналіз українського та російського неофіційних цифрових дискурсів за показниками інтенсивності політичної взаємодії та емоційності. Матеріалом для дослідження стали видання «Українська правда» та «Лента.ру». Період дослідження: 2005-2019 роки. Показники вираховувалися із допомогою комп’ютерних програм, написаних мовою Python. Зафіксовано різницю між обидвома дискурсами, особливо у період із 2005-2013 років. За показником інтенсивності політичної взаємодії – із більшими значеннями в Україні (із 1,4 до 0,9) і значно меншими в РФ (на рівні 0,41-0,47). У 2014-2015 роках в Україні показник інтенсивності знизився до 0,86-0,88, а в РФ спостерігалося незначне зростання, що пов’язуємо зі зміною інформаційної політики російського видання за часів «гібридної» війни | ||||||||||
| | ||||||||||
| 3 | Стеблина Наталія Олександрівна | Етика у сфері соціальних комунікацій (професійні стандарти у журналістиці, рекламі та PR) | Стеблина Наталія | Львів | немає | українська | 2014 | навч.-метод. посіб. | 280 | |
| У посібнику розглядається професійна етика у сфері соціальних комунікацій. Детально роз’яснюються основні журналістські стандарти та стандарти реклами та PR. Окрім цього, увага присвячується найбільш проблемним ситуаціям, за яких застосування стандартів має свою специфіку.Для студентів вищих навчальних закладів, журналістів-практиків | ||||||||||
| | ||||||||||
| 4 | Стеблина Наталія Олександрівна | Місцева преса: посібник для ЗМІ. Як регіональним журналістам пра-цювати за часів нових медіа та кризи демократії | Іванова О., Мойсеєва О., Стеблина Н. | Київ | немає | українська | 2019 | навч.-метод. посіб. | 315 | |
| Видання є друкованою версією однойменного мультимедійного посібника. У книзі підсумовуються результати моніторингу регіональної преси, що вико-нується Інститутом демократії імені Пилипа Орлика, та викладаються рекомендації для працівників українських місцевих ЗМІ, що працюють в умовах тиску – політичного, фінансового та кадрового. Особлива увага приділяється дотриманню професійних стандартів та потребі чітко розмежовувати журналістський та піар-, рекламний контент. Посібник містить інфографіку, тестові завдання, численні ілю-стративні приклади з друкованих та онлайн-ЗМІ.Для журналістів та редакторів регіональних ЗМІ, професіоналів у сфері реклами та зв’язків із громадськістю, викладачів вишів, студентів спеціальнос-ті «журналістика». | ||||||||||
| | ||||||||||
| 5 | Стеблина Наталія Олександрівна | Uncertain geography of the local news and civic participation in new media era Steblyna Nataliia | Steblyna Nataliia | немає | Связь сегодня | англійська | 2018 | стаття | 280 | |
| New technologies give local journalists the opportunity to extend their agenda, adding the international context; however, for community participation it is crucial to be informed about the closest environment. Several Ukrainian local news sites in the situation of political instability and military conflict increase the number of news items about international/national issues, where as a majority of others covers predominantly city/regional events. On the basis of content analysis, news geography of two leading news sites of two Ukrainian cities Lviv and Odesa are studied and two types of local sites are discovered: local (with a high priority given to the local news) and non-local (with a priority placed on the international and national news). A clear correlation between the number of texts and exclusivity of news sources can be seen | ||||||||||
| | ||||||||||
| 6 | Стеблина Наталія Олександрівна | То чи є блог жанром? До питання про функціональність мережевих текстів (на матеріалі політичних блогів «Української правди») | Стеблина Наталія | немає | Проблеми сучасного літературознавства | українська | 2016 | стаття | 319 | |
| Розглянуто проблему жанрового визначення блогів на основі їх функціональності. На матеріалі політичних блогів сайту" Українська правда" визначається кількість блогів, що використовують мультимедіа, гіпертекстуальність, а також-інтерактивність (вираховується кількість блогерів, що відповідають на коментарі). Окреслюється типовий політичний блог: пост із незначною кількістю лінків, фото або відео, автор якого рідко відповідає на коментарі. На основі цих даних робляться висновки щодо того, що визначати блоги як специфічне або нове жанрове утворення через мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність не є доцільним. Також політичні блоги співвідносяться з різними категоріями медіа: робиться спроба знайти у блогах риси альтернативних, громадських чи офіційних медіа | ||||||||||
| | ||||||||||
| 7 | Стеблина Наталія Олександрівна | Репрезентація політичних акторів у цифровому політичному дискурсі України у 2019 році: формальний аналіз | Стеблина Наталія | немає | Актуальні проблеми політики | українська | 2019 | стаття | 258 | |
| У статті здійснено формальний аналіз цифрового політичного дискурсу України за 2019 рік. Інформація збиралася за допомогою програми find_political_actors. py, написаної мовою Python. Усього було оброблено більше 21 тис. заголовків новин сайту «Українська правда». Формальний аналіз проводився за трьома показниками, як-от: диверсифікація, унікальність та збалансованість. Середній показник диверсифікації-1, 1, цей показник у 2019 році продовжує знижуватися порівняно з попередніми роками спостережень. Однак бачимо періоди більшої і меншої диверсифікації. У 2019 році вони збігаються з передвиборчою кампанією та виборами. Проте зміна влади не призводить до змін у дискурсі за цим показником. Середній показник унікальності-17, 7%. | ||||||||||
| | ||||||||||
| 8 | Стеблина Наталія Олександрівна | УКРАЇНСЬКИЙ ЦИФРОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС В УМОВАХ «ГІБРИДНОЇ МЕДІАСИСТЕМИ» | Стеблина Наталія | немає | Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки | українська | 2020 | стаття | 314 | |
| У сучасному цифровому політичному дискурсі повідомлення поширюються в умовах функціонування «гібридної медіасистеми»: за допомогою як традиційних каналів (мас-медіа, прес-служби), так і нових (соцмережі). У статті на матеріалі «Української правди» визначається, що традиційні канали (ЗМІ)–значно переважають над рештою | ||||||||||
| | ||||||||||
| 9 | Стеблина Наталія Олександрівна | POLAND–UKRAINE RELATIONS IN THE DIGITAL POLITICAL DISCOURSE OF POLAND (ON THE MATERIAL OF POLISH PRESIDENT OFFICIAL WEBSITE IN 2004-2015) | Стеблина Наталія | немає | Вісник ХНУі мені В. Н. Каразіна, серія «Питання політології», вип. 37 | англійська | 2020 | стаття | 291 | |
| In this study news policy of the polish president official website is regarded to be a mirror of Poland–Ukraine relations. It’s assumed that it’s possible to recreate the dynamics of international relations forming within both news geography analysis (comparative analysis of different countries coverage) and formal analysis of news headlines types. News from news archive of the official website of the President of the Republic of Poland were collected and content-analyzed for the dynamics of international relations recreation. With the simple qualitative comparable analysis was shown, that Ukraine was the most popular country among the post-Soviet countries (it was so even before the Euromaidan). And the change of Ukraine presidents in 2010 with radical shift of international orientations didn’t reflect the intensity of attention | ||||||||||
| | ||||||||||
| 10 | Стеблина Наталія Олександрівна | COVID-19 та трансформація цифрового політичного дискурсу України у 2020 р. | Стеблина Наталія | немає | Політичне життя | українська | 2020 | стаття | 291 | |
| Цифровізація політичного дискурсу в теорії може зменшувати диспропорцію між репрезентацією офіційних та неофіційних акторів у кризові часи, характерну для мас-медійного етапу розвитку дискурсу. Для того, щоб перевірити цю гіпотезу, було відстежено трансформацію українського цифрового політичного дискурсу у січні-травні 2020 р. Дані з цього періоду порівнювалися із даними 2019 р. Матеріалом дослідження були тексти провідного суспільно-політичного видання «Українська правда». Корпус текстів склав більше 10 тис. одиниць. Тексти оброблялися за допомогою програм, написаних мовою Python. Вимірювалися чотири показники: диверсифікація, унікальність, збалансованість та вітчизняний фокус цифрового політичного дискурсу | ||||||||||
| | ||||||||||
| 11 | Стеблина Наталія Олександрівна | Трансформація авторитарного режиму у цифровій реальності (на прикладі Білорусі 2006-2015 рр.) | Стеблина Наталія | немає | Політичне життя | англійська | 2020 | стаття | 324 | |
| Після розпаду СРСР на його теренах утворилося різноманіття політичних режимів, які не піддаються однозначному визначенню. З-поміж них випадок Білорусі є одним із найбільш цікавих. У науковому дискурсі білоруський режим не отримав чіткого визначення, при цьому у визначеннях зустрічаємося як із термінами «демократичний»,«перехідний»,«авторитарний». Тож випадок Білорусі може дати змогу науковцями чіткіше визначити особливості цього типу пострадянського режиму та окреслити додаткові його характеристики, які стануть корисними для визначення решти «змішаних» режимів колишніх радянських республік та й інших країн по всьому світу | ||||||||||
| | ||||||||||
| 12 | Стеблина Наталія Олександрівна | Наратив у царині політичних комунікацій: підходи до вивчення у найбільш цитованих статтях із бази даних Web of Science | Стеблина Наталія | немає | Політичне життя | англійська | 2019 | стаття | 317 | |
| Теорія наративу як науковий напрям з’яивлася у царині літературознавства і спочатку використовувалося для аналізу художніх творів. Однак у другій половині ХХ ст. роботи структуралістів, які сприймали реальність як текст, призвели до того, що наративи стали предметом вивчення у гуманітаристиці: соціології, політології, історії та ін. Популярним цей напрям лишається і сьогодні, за часів цифрової культури. Незважаючи на широке поширення наратології у роботах західних учених, в Україні, у царині політичних комунікацій наративи рідко стають предметом вивчення. Саме тому метою цього дослідження є огляд найбільш цитованих досліджень із політичної комунікації, що вивчають наратив, із бази даних Web of Science, та визначення провідних характеристик терміну «наратив». | ||||||||||
| | ||||||||||
| 13 | Стеблина Наталія Олександрівна | Репрезентація політичного режиму України у новинах онлайн-видання «Українська правда» | Стеблина Наталія | немає | Політичне життя | українська | 2019 | стаття | 278 | |
| На основі новин незалежного українського онлайн-видання «Українська правда» встановлюється різниця між двома українськими політичними режимами–часів Віктора Ющенка та часів Віктора Януковича. В царині вітчизняного наукового дискурсу політичний режим країни характеризується як перехідний або гібридний. За таких умов необхідними видаються методики, що дозволять точніше ідентифікувати подібні режими, а також–у майбутньому–прогнозувати зміну політичного режиму за певними показниками. У цій статті пропонується вважати одним із індикаторів режиму взаємини між мас-медіа як суспільним інститутом та владою | ||||||||||
| | ||||||||||
| 14 | Стеблина Наталія Олександрівна | Тексти офіційного політичного дискурсу як індикатор еволюції політичного режиму | Стеблина Наталія | немає | Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса, Сер.: Політичні науки | українська | 2019 | стаття | 284 | |
| Для виголошення промов третім та п’ятим президентами України створювалося більше різноманітних та унікальних форматів заходів (усього 29 та 39 позицій відповідно; 18 позицій у Януковича). Також інформаційні приводи їхніх прямих звернень були більш пов’язані із поточними подіями, ніж із календарними та історичними подіями. У той час як промови Януковича були менш різноманітними за згаданими у них форматами та частіше були викликані календарними та історичними приводами (58, 7% історичних та календарних у Януковича, 46, 3% у Ющенка, 44, 9% у Порошенка). Щодо аудиторій, можемо констатувати наявність однакових найбільш популярних аудиторій для усіх трьох політиків (народ, міжнародні інститути, парламент) | ||||||||||
| | ||||||||||
| 15 | Стеблина Наталія Олександрівна | Ексклюзивні новини місцевих сайтів: якість контенту та методи збору інформації | Стеблина Наталія | немає | Образ | українська | 2018 | стаття | 340 | |
| Місцеві ЗМІ за часів нових медіа в усьому світі стикаються з проблемами фінансування, скорочення штатів, падіння накладів та обсягів рекламних ринків. При цьому під загрозою опиняється якість контенту, зокрема скорочується кількість власних повідомлень, що дають змогу аудиторії отримати перевірену інформацію з перших рук. На матеріалі двох найстаріших одеських інтернет-видань ("Репортер" та "Думская") за 2005–2014 рр. встановлено, що ці медіа в цілому приділяють мало уваги ексклюзивним повідомленням (середній показник 7 % та 12 % відповідно), а також перевірці інформації на місці події | ||||||||||
| | ||||||||||
| 16 | Стеблина Наталія Олександрівна | # ЯНЕБОЮСЬСКАЗАТИ В ПОВЕСТКЕ УКРАИНСКИХ И РОССИЙСКИХ СМИ: СПЕЦИФИКА ВОСПРИЯТИЯ ИНИЦИАТИВЫ ΓРАЖДАН В КОНФЛИКТНОЙ СРЕДЕ МАСС-МЕДИА | Стеблина Наталія | немає | Zhurnal Issledovanii Sotsialnoi Politiki | російська | 2018 | стаття | 276 | |
| Хештег #янебоюсьсκазати вследствие популярности в социальных сетях стал предметом интереса для мате-медиа Уκраины и России. Масштабный флешмоб расκрыл проблемы агрессии против женщин, нарушения их прав и сκрытый гендерный κонфлиκт. Анализ восприятия этой аκции в СМИ дает возможность проследить специфиκу формирования медиа-события. На основе анализа делаются выводы об особенностях отражения в СМИ инициатив граждан в эпоху новых медиа. Хотя исследования поκазывают, что масе-медиа по-прежнему зависимы от традиционных («авторитетных») источниκов информации, флешмоб #янебоюсьсκазати, напротив, стал примером вовлечения в повестκу СМИ мнения обычных людей, κоторые заявили о существовании замалчиваемой проблемы | ||||||||||
| | ||||||||||
| 17 | Стеблина Наталія Олександрівна | Поява мультимедійності, гіпертекстуальності та інтерактивності на місцевих інформаційних сайтах, або Як одеські електронні видання опановували мережу (за матеріалами сайтів … | Стеблина Наталія | немає | Діалог: медіа-студії | українська | 2018 | стаття | 325 | |
| Перші мережеві ЗМІ були спочатку копіями офлайнових. Мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність почали з’являтися в текстах новин лише із часом. Відповідно існує потреба вивчення того, яким чином і коли новини в інтернеті набули ознак мережевих текстів. Для цього були обрані два найстаріші одеські сайти «Думская. нет»(існує з 2008) та «Репортер»(із 2004), тексти яких були проаналізовані–із першого року заснування до 2014 року | ||||||||||
| | ||||||||||
| 18 | Стеблина Наталія Олександрівна | Світ речей» та «оточення» героїв у романі О. Забужко «Музей покинутих секретів | Стеблина Наталія | немає | Проблеми сучасного літературознавства | українська | 2018 | стаття | 359 | |
| Перші мережеві ЗМІ були спочатку копіями офлайнових. Мультимедійність, гіпертекстуальність та інтерактивність почали з’являтися в текстах новин лише із часом. Відповідно існує потреба вивчення того, яким чином і коли новини в інтернеті набули ознак мережевих текстів. Для цього були обрані два найстаріші одеські сайти «Думская. нет»(існує з 2008) та «Репортер»(із 2004), тексти яких були проаналізовані–із першого року заснування до 2014 року. Встановлено, що у випадку із одеськими сайтами новин спостерігаємо певний період–до 2005-2009 рр., коли гіпертекстуальність, інтерактивність та мультимедійність майже не використовуються. Хоча йдеться саме про мережеві ЗМІ, а не ті ЗМІ, що мали офлайнові аналоги й перейшли в мережу. Із 2009-2010 рр. починає зростати кількість гіперлінків та фото, при цьому відео використовуються рідко | ||||||||||
| | ||||||||||
| 19 | Стеблина Наталія Олександрівна | Are You President’s PR-service or News Agency? Petro Poroshenko’s Visits Coverage by Ukrainian Local News Sites | Стеблина Наталія | немає | Діалог: медіа-студії | англійська | 2017 | стаття | 322 | |
| In new media era traditional functions of journalism (government control and criticism, formation of public opinion are changing. Ukrainian news sites have become a platform for popular topics reprint. Journalists don’t provide context, balance to the information, which is spread by PR-services. This study uses content analysis, made on the basis of two prominent Odessa news sites in order to discover the manner of the Ukrainian president’s visits coverage. Both loyal and opposing to the present Ukrainian president news media, reprint main messages gained during press-conferences or from press releases, and rarely seek exclusive information or own newsbreaks (30-46% of texts had similar newsbreaks) | ||||||||||
| | ||||||||||
| 20 | Стеблина Наталія Олександрівна | Пресрелізм у місцевій пресі: контекст журналістського матеріалу та особливості сприйняття повідомлень одеських медіа | Стеблина Наталія | немає | Діалог: медіа-студії | англійська | 2015 | стаття | 297 | |
| У статті вивчається вплив матеріалів, провідним джерелом для яких був прес-реліз, на читачів (опитано 118 респондентів). Встановлено, що основний вплив пресрелізму не в тому, що читачі запозичують фрейми, наявні у прес-релізі, а у спрямуванні уваги на тих, хто з точки зору автора цього прес-релізу, має бути важливим під час ухвалення рішення. Формування позиції читачів залежить від того, чи подається журналістом бекграунд (зокрема інші позиції щодо того, що сталося). Читаючи якісний матеріал із залученням великої кількості джерел, аудиторія стає більш схильною до того, аби сприймати проблему в ракурсі потреб громадянського суспільства. Aудиторія, у переважній більшості випадків, вважає достатньою інформацію, яку знаходить у тексті (навіть якщо прес-реліз–єдине джерело інформації у публікаціях), відповідно рішення читач ухвалює на основі саме тієї інформації, яку він знайде в газетному тексті | ||||||||||
| | ||||||||||
| 21 | Стеблина Наталія Олександрівна | Новини чи піар, або Чи можливо дотримуватися професійних стандартів у мережевих ЗМІ? | Стеблина Наталія | немає | Діалог: медіа-студії | українська | 2015 | стаття | 322 | |
| У статті досліджується проблема трансформації класичних принципів інформаційної журналістики у мережі. Проводиться зв’язок між режимами роботи 24/7, web first reporting та низьким ступенем ексклюзивності (2, 4%-18%), збалансованості повідомлень (8%-37%). Також встановлюється залежність між кількістю новин, що публікуються виданням за день, та рівнем ексклюзивності та збалансованості (чим більше новин, тим нижче оцінка за стандарти). Свою особливість має й стандарт оперативності: аби заповнювати стрічку новин протягом дня, журналісти можуть нехтувати своєчасністю. Окрім того, інтернет-видання переважно перепубліковують інформацію з інших он лайн ЗМІ, прес-служб, соціальних мереж | ||||||||||
| | ||||||||||
| 22 | Стеблина Наталія Олександрівна | Цифровий політичний дискурс України та географія політичних текстів у 2019 р. | Стеблина Наталія | немає | Політикус | українська | 2020 | стаття | 305 | |
| Цифрова культура має потенціал до кардинальної зміни просторових меж цифрового політичного дискурсу окремої держави. Проте цифрові технології можуть не поліпшувати, а навіть погіршувати ситуацію, збільшуючи диспропорцію у репрезентації деяких країн та територій, їхніх політичних лідерів та інститутів. Отже, існує потреба відстежити логіку репрезентації топосу в межах цифрового політичного дискурсу на прикладі України, яка демонструє євроінтеграційні наміри та протистоїть російській гібридній агресії, залучаючи на свою підтримку світові інституції та лідерів. Для того щоб змоделювати топос у цифровому політичному дискурсі України, було взято період 2019 р. Матеріалом дослідження став сайт «Української правди». За допомогою програм, написаних мовою Python, було зібрано та проаналізовано понад 21 тис заголовків з архіву видання за 2019 р.. | ||||||||||
| | ||||||||||
| 23 | Стеблина Наталія Олександрівна | АЗОВСЬКА КРИЗА ТА УКРАЇНСЬКА ПЕРЕДВИБОРЧА КАМПАНІЯ У ТВІТТЕРІ: ФОРМАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОЛІТИЧНОГО ТЕКСТУ (НА ПРИКЛАДІ АКАУНТУ ПЕТРА ПОРОШЕНКА) | Стеблина Наталія | немає | Гуманітарні візії | українська | 2020 | стаття | 289 | |
| Азовська криза так само не призводить до підвищення емоційності текстів, так само і активна фаза передвиборчої кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів | ||||||||||
| | ||||||||||
| 24 | Стеблина Наталія Олександрівна | OFFICIAL DISCOURSES OF POST-SOVIET COUNTRIES TRANSFORMATIONS IN THE DIGITAL REALITY (2005-2019) | Стеблина Наталія | немає | EUROPEAN POLITICAL AND LAW DISCOURSE | англійська | 2020 | стаття | 284 | |
| News from official sites of Ukrainian, Russian and Belarussian presidents are considered to be models of official discourses of the states. With the Python program several indicators there were calculated. High numbers of communication intention indicator (more than 0,15) with imitative communicative intention (not changeable in more than 50% of texts for long periods) are discovered in Russia and Belarus. Ukraine has lower and more stable first indicator and the real purpose for communication. Three phases of the discourses transformation were: communique phase (2005-2009 UA, 2005-2010 RU, 2005-2014 BY) with political interrelations intensity indicator growth from 0,4-0,6 to 1 (UA, BY) and further growth up to 1,5-1,8 (BY, RU); mixed – with combined offline and online techniques (2010-2013 UA, 2011-2019 RU, 2015-2019 BY) the indicator 0,8-1; professional (2014-2018 UA) – the indicator 0,38-0,6 | ||||||||||
| | ||||||||||
| 25 | Стеблина Наталія Олександрівна | ЦИФРОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС УКРАЇНИ ТА БІЛОРУСІ (КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА) | Стеблина Наталія | немає | Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2020 | українська | 2020 | стаття | 352 | |
| Цифрові політичні дискурси України та Білорусі порівнюються у статті. Використовується формальний аналіз, здійснений за допомогою комп’ютерної програми, написаної мовою Python. Матеріалом для дослідження стали провідні незалежні ЗМІ країн: «Українська правда» та «Новая ніва». Періодом для України були вибори 2019 р., для Білорусі – 2015 р. (для аналізу бралися тек-сти за півроку). За трьома показниками (диверсифікація, унікальність, вітчизняний фокус) встанов-лено принципову різницю між дискурсами країн. Український дискурс можемо охарактеризувати як такий, що має відносно високий рівень диверсифікації – 1,1 (репрезентована більша кількість політичних акторів, які взаємодіють один з одним через політичний текст), а білоруський – як такий, що має низький рівень за показником – 0,5 (тому політична взаємодія перед виборами та після – слабка) | ||||||||||
| | ||||||||||
| 26 | Стеблина Наталія Олександрівна | Transformation of the Europe’s Concept in WWII Speeches by Russian Presidents (2004-2019) | Стеблина Наталія | немає | Slovak Journal of Political Sciences, Volume 20, No. 1 | англійська | 2020 | стаття | 290 | |
| Цифрові політичні дискурси України та Білорусі порівнюються у статті. Використовується формальний аналіз, здійснений за допомогою комп’ютерної програми, написаної мовою Python. Матеріалом для дослідження стали провідні незалежні ЗМІ країн: «Українська правда» та «Новая ніва». Періодом для України були вибори 2019 р., для Білорусі – 2015 р. (для аналізу бралися тек-сти за півроку). За трьома показниками (диверсифікація, унікальність, вітчизняний фокус) встанов-лено принципову різницю між дискурсами країн | ||||||||||
| | ||||||||||